Ви увійшли як Гость | Група "Гости"
Головна Мій профіль Вихід RSS Вівторок, 24.10.2017, 07:09                                   

«Школа сприяння здоров’ю: Гармонія. Партнерство. Родинність»



Україно моя, вишиванко!

Ти мій біль, моя мука і доля…


Саме на сорок святих, а це 22 березня, має розпочатися справжня весна. Найбільш символічним був обряд топтати ряст: «Топчу, топчу ряст. Дай, Боже, потоптати і того году діждати!» та забарилася цього року весна-красна, десь шукає дороги за високими горами, широкими ріками, дрімучими лісами. Та не поспішайте засмучуватися, а загляньте в 3-А клас! І перед вами відчинить справжня українська світлиця, де сьогодні і господарі і гості вшановують українську народну вишиванку. На виставці представлені старовинні полотняні українські сорочки, сучасні блузки, в серветки, скатерті, фартушки, пояси!.. А ще рушники…І які!.. Дуже давні, не такі барвисті, як зараз, але дуже дорогі нам, сучасні весільні «На щастя, на долю!», «Лебединої вірності!», прекрасний чималий рушник з деревом життя.


Так розпочався урок читання в 3-А класі (класний керівник дрозд Н.І.), тема  якого була «Дивосвіт, що цікавить дитину»  С.Жупанин:«Оленчині вишивки».

Маленькі екскурсоводи, учні 3-А класу розповіли про жіночу українську сорочку, про чоловічу вишиванку, про українську сорочку-оберег, давню традицію протистояти злу красою, та про те, коли ж починали прилучати в наших родинах дівчаток до вишивання.

Звучить фрагмент пісні «Два кольори». Учні з хвилюванням слухали пісню про те, що мати вишила синові сорочку, яку він проніс через усе своє життя.


Після такого вступу розпочалось ознайомлення третьокласників з віршем С.Жупанина «Оленчині вишивки». Учні за допомогою словникового струмочка зупинилися на значенні слів: рукодільниця, тішиться, світлиця, китиця, барво грай і дивосвіт. Далі діти працюють над змістом вірша: відшукують у тексті порівняння, вирази вжиті у переносному значенні.

Щоб учні відпочили, учитель використовує вправи для очей на ольфотренажері та елементи танцю «Ми танцюєм гопачок».


Після короткого відпочинку були проведені вправи на розвиток швидкості читання : 

а) гра «Дочитайте рядок до кінця»


б) робота в парах «Ти – мені, я – тобі», «Знайди риму, добери свою» (мама – вишила, подала; весна - ясна, вишеньках – вишивках, дивосвіт – слід, збарай – дивограй, добери – кольори, квіточка - свічечка, рідненька - дорогенька, Україна - солов’їна, журавлі – до землі)

в) робота в групах:

- «З’єднайте дві частини прислів’я та поясніть значення підкресленого прислів’я»

1 група – «Барвінок», 2 група – «Калинка»,  3 група – «Вербиченька»



-         «Віднови вірш». Кожна група одержала строку незнайомого вірша, в якому змінено послідовність рядочків:

«Барвінок»                           «Калинка»                             «Вербиченька»

Вишила матуся                    Різнокольорові                         Дякую, матусю,

В неї одягнуся                      А на ній чудові                        В твоїй вишиванці

Мені вишиванку                  Квітнуть, як живі,            Дорога, рідненька,   

Я сьогодні зранку                Квіти весняні.                          Я така гарненька!


Виступ гостя – члена національних спілок художників і майстрів народного мистецтва України, заслуженого майстра народної творчості С.І.Пілюгіна. Він розповів про характерну  особливість решетилівської вишивки «білим по білому або «біллю», про решетилівських майстринь, про методи виконання, колорит і характер орнаменту кожного регіону. За кольором, орнаментом на виробах можна визначити місце їх створення. Народні майстри старанно зберігають традиції.



Підсумок уроку. Вчитель: - Оці барвисті, неповторні в своїй красі, народні вишивки надихали поетів, композиторів на створення прекрасних пісень про українські вишиванки.



Завдання додому: відшукати пісні, присвячені українським вишиванкам та нашим умілим майстриням.

Вірш Я. Яковенка читає Грибельник Єва:


Рано – вранці на світанку

Вишиваю вишиванку,

У зеленім житі

Буду ворожити.

Попрошу у неба

Солов’їний щебет.

Попрошу у квітки

Чарівної нитки.

Тоненької, шовкової

Нитки  кольорової.

Полотном біленьким

Вишию рівненько

Голосну сопілочку

І вишневу гілочку,

Пташечку, калину,

Маму і дитину.

Вийся – вийся, гілочко,

Вишиваю долечку.

Візерунком рясна

Буде доля красна.