Ви увійшли як Гость | Група "Гости"
Головна Мій профіль Вихід RSS Вівторок, 25.07.2017, 11:37                                   

«Школа сприяння здоров’ю: Гармонія. Партнерство. Родинність»



  

    Вступ до школи – це переломний момент у житті дитини, адже в цей час  відбувається дуже багато змін. Психологічне напруження у першокласників, які вперше переступили поріг школи, виникає як результат реакції на незвичну обстановку. В житті дитини змінюється все: обов’язки, оточення, режим.

   Процес адаптації до шкільного життя у дітей триває від 2 тижнів до 2-3 місяців  (залежно від рівня їхньої готовності до школи, психофізіологічних особливостей та стану здоров’я). Вирішальну роль в цей час відіграє сформований у дошкільному віці рівень готовності до школи, так званий рівень «шкільної зрілості».

  Успішна адаптація до початкової школи є необхідною умовою розвитку кожної дитини, її індивідуальності, продуктивної активної діяльності, творчості.

  Основні причини труднощів під час адаптації:

1.Психологічні особливості: слабкий тип нервової системи, підвищена чутливість, нервові збудження.

2.Особливості розвитку: несформованість емоційно-вольової сфери, слабка саморегуляція поведінки.

3. Хибні методи виховання в сім’ях: батьківська вседозволеність, виховання кумира сім’ї.

4. Невідвідування дитиною дитячого садочка перед школою.

Ознаки дезадаптації:

● труднощі у навчанні, стійка неуспішність;

● порушення стосунків з однолітками, батьками, вчителем;

● небажання відвідувати школу;

● соматичні прояви (головний біль, біль у животі, порушення сну, апетиту);

● пригнічений настрій, підвищена втомлюваність, глибокий спад працездатності в кінці дня, тижня;

● підвищена тривожність, плаксивість, невміння будувати стосунки з дорослими, дітьми;

● відставання у навчанні;

● емоційні порушення;

● прояви дефіциту уваги, неготовність до тривалого спілкування.

    Більше всього проблеми зі звиканням до шкільної дисципліни виникають у дітей холеричного темпераменту. Вони активні і енергійні, але, на жаль, можуть бути і гіперактивними, дуже енергійними. Якщо дитина - холерик "розійшлася” під час гри, їй дуже важко заспокоїтися або перейти від активної діяльності до занять, наприклад,  письмом або рахунком.

 

 Проблем зі шкільною дисципліною у дитини-меланхоліка, швидше за все, не виникне. Проте вчитися їй, можливо, буде важко, адже зі всіх типів темпераментів меланхолійний – єдиний слабкий тип. А це означає, що маля не може витримувати тривалих розумових навантажень, швидко втомлюється на уроках, потребує частих перерв, тривалішого відпочинку. Діти-меланхоліки дуже чутливі, хворобливо реагують на будь-які зауваження вчителя, не виносять різких і грубих зауважень в свою адресу. Те, що інші сприймуть як дрібниця, для них – трагедія. Нелегко складаються у дітей відношення з однокласниками. Будь-який незначний конфлікт може надовго вивести їх із стану рівноваги. Як наслідок – сльози, небажання йти до школи, скарги на грубість дітей .

  У жовтні  цього  року на базі перших класів Решетилівської ЗОШ І ст. було проведено обстеження з метою визначення рівня адаптації  першокласників до навчання в школі.  Всього обстежено 75 учнів перших класів. За результатами обстеження було виявлено, що серед загальної кількості першокласників 93,3% учнів повністю адаптовані до школи (володіють елементами навчальної діяльності, адекватно спілкуються з учителем та однокласниками, вміють працювати самостійно, регулюють свою поведінку, виявляють цікавість до навчальної діяльності, практично не виявляють ознак стомленості);

 6,7%  учнів мають середній рівень адаптації (їм важче керувати увагою, швидко переключатися з однієї діяльності на іншу, повністю дотримуватися вказівок вчителя, зберігати працездатність до кінця уроку); дезадаптованих  учнів   - не виявлено.

Для успішної адаптації першокласників батькам необхідно:

1.     До найдрібніших деталей продумати розпорядок дня школяра з метою збереження нормальної його працездатності.

2.     Не перенавантажувати дитину великою кількістю гуртків.

3.     Навчити дитину правильно відпочивати.

4.     Допомагати у підготовці домашніх завдань (Але не виконувати їх замість дитини!).

5.     Навчити дитину готуватися до уроків, складати портфель.

6.     Зустрічаючи дитину зі школи, розпитайте її, як пройшов день. Поцікавтеся, що вона робила.

7.     Забезпечити психологічну розрядку. Найбільш доцільними засобами психологічного захисту для учнів молодшого шкільного віку є фізичні навантаження (заняття спортом, виконання певних доручень вдома), домашній затишок, спілкування з тваринами, відпочинок на природі, позитивні емоції.

8.     Ні в якому разі не займатися «виховною роботою» в поганому настрої! Необхідно чітко визначити, що батьки хочуть від дитини, пояснити їй, що вона робить не так.

9.     Завжди підтримуйте та підбадьорюйте дитину, вірте у її сили.

10.             Не забувайте говорити дитині про те, як сильно ви її любите.

Вчителям у роботі з першокласниками слід акцентувати увагу на:

 

-         створенні належних умов, комфортного середовища для учнів;

-         використанні методів, форм навчання, що відповідають психофізіологічним особливостям розвитку молодшого школяра;

-         налагодженні довірливих стосунків з дітьми;

-         під час навчального процесу намагатися повністю керувати увагою учнів, з метою розвитку інтересу до навчальної діяльності проводити уроки з використанням ігрових форм та методів роботи;

-         необхідно запобігати перенавантаженню дітей, використовуючи під час уроків фізкультхвилинки, хвилинки відпочинку, музичні паузи;

-         під час уроків використовувати  вправи, ігри, завдання на розвиток  уваги,  дрібної моторики рук;

-         проводити уроки в нестандартній  формі (наприклад, спільний пошук необхідного рішення замість традиційного пояснення, що дозволяє дітям бути не пасивними слухачами, а активними співавторами вчителя і т.д.);

-         учнів, які відчувають труднощі в адаптації необхідно посадити блище до вчительського столу, так, щоб вони не відволікали інших учнів, але щоб у разі виникнення труднощів учитель міг вчасно прийти на допомогу.

Ввійти впевнено в шкільне життя допоможе дитині звичайна увага та любов батьків, доброта учителя, його вміння знаходити контакт з дітьми, доступно пояснювати правила навчання і поведінки.