Ви увійшли як Гость | Група "Гости"
Головна Мій профіль Вихід RSS Середа, 23.08.2017, 16:43                                   

«Школа сприяння здоров’ю: Гармонія. Партнерство. Родинність»



     

9 листопада 2011року в Решетилівській ЗОШ І ступеня практичний психолог школи Дем’янець І.А. провела практичне заняття  для вчителів «Казкотерапія – шлях до пізнання себе».

Мета заняття: познайомити вчителів з поняттям «казкотерапія»; згуртування педагогічного колективу; навчити сворювати та аналізувати казки; гармонізація внутрішнього стану членів колективу.

Обладнання:  повітряні кульки за кількістю учасників, маркери, фломастери, ватман, аркуші паперу А4 за кількістю учасників, кольорові олівці.

Інформаційне повідомлення

Казки супроводжують людину протягом всього її життя, вона їх чує від народження, лише зміст казок із віком змінюється. Часто й самі дорослі, при нагоді, не відмовляються від казки, адже вона допомагає їм усвідомити своє місце в світі.

В наш час дуже популярним методом роботи з дітьми є казкотерапія (один із різновидів психотерапії). Казкотерапія — це своєрідна «терапія» середовищем, особливою казковою атмосферою, в якій можуть проявитися потенційні можливості особистості, щось нереалізоване; може матеріалізуватись її мрія. А головне – виникає почуття захищеності та смак таємниці. Казкотерапія – це процес утворення зв’язку між казковими подіями та поведінкою в реальному житті.

На Сході здатність казки позитивно впливати на психічний стан людини була помічена лікарями й використовувалася свідомо. Один із найвідоміших прикладів такого лікування — історія Шахерезади із серії арабських казок «Тисяча і одна ніч».

Цілющі властивості казки було покладено в основу цілого напряму сучасної психотерапії, названого казкотерапією.

У казці можна знайти повний перелік людських проблем і образні способи їх розв’язання. Слухаючи казки в дитинстві, людина поповнює у підсвідомості банк життєвих ситуацій. Цей банк за необхідності може бути активізований, якщо ні — так і залишиться пасивним.

Казка поєднує дорослого й дитину. Мова казки, звісно, зближує. Казка інформативніша, ніж звичайна стисла мова. Казка розвиває уяву дитини, а дорослого повертає у дитинство.

Мета казкотерапії — перетворити негативні образи на позитивні. Спокійний стан нервової системи повертає людині здоров’я.  Тривала психологічна напруга, викликана страхом, призводить до дисбалансу в організмі дитини, а це, у свою чергу, викликає нездужання і, як наслідок, хворобу.

Три - чотирирічні діти люблять робити героями своїх казок іграшки, маленьких чоловічків, звірят. Чотири - шестирічні зазвичай використовують образи давніх казок — фей, принцес... У шість - сім років герої вже  схожі на самих дітей.

Казка є одним із інструментів педагога, психолога, батьків, за допомогою якого вони можуть спілкуватися з дітьми їхньою мовою.

             Практичне заняття

          Шановні вчителі!Сьогодні ми з вами помандруємо у світ дитинства, у світ казки. Звичайно, можна сказати, що ми дорослі і в казки не віримо, але … давайте спершу послухаємо одну історію.

 

Марево(притча)

Якось один чоловік заблукав у пустелі. В нього скінчилася їжа й вода. Він важко ступав по розпеченому піску. Але, раптом, побачив перед собою пальми й почув плескіт води. Розчарований, він подумав : «Це марево. Моя уява показує мені глибокі бажання моєї підсвідомості…Насправді нема нічого…»

          Втративши всяку надію, безсило чоловік опустився на землю й помер.

          Трохи пізніше його побачили два бедуїни.

-Ти щось розумієш? – запитав один. – Так близько від оазису, два кроки до води  й до фініків, які падають самі прямо в рот! Хіба це можливо? Чому ж він здався?

-Чому дивуватися, відповів другий. -Це - сучасна людина!

 

  Світ сповнений чудес і таємниць, але людина закриває їх від себе. Сучасні люди занадто заклопотані тим, як заробити більше грошей; як якомога швидше досягти професійного успіху, щоб знову ж таки, збільшити своє матеріальне становище, непомічаючи того, що в світі є дуже багато прекрасного. Таким чином, вони часто провалюються в прірву тривоги, відчаю, невпевненості в своїх силах.

Зберегти психологічне здоров’я, пізнати себе та інших нам допоможе казкотерапія.


Гра «Казкові створіння»


Колись давним – давно одну країну заселяли казкові створіння. Але налетів буревій і забрав їх. Тільки глибоко в печері залишилися яйця цих створінь. Зараз я дам вам по одному такому яйцю і ви створете своє казкове створіння (всі часники розмальовують свої кульки, перетворюючи їх на казкових створінь і потім розказують, хто з'явився з їхнього яйця).

Сворення казки

Всіх учасників за порами року поділяють на 4 групи. Кожна підгрупа утворює своє маленьке коло й протягом 10 хв. створює казку з обов’язковою участю всіх казкових створінь, які є в підгрупі.

 Далі представник від кожної групи зачитує складену казку:

  Обговорення:

-         Як швидко вам вдалося вигадати спільний сюжет казки?

-         Які емоції у вас виникли під час складання казки?

-         Чи задаволені ви створеною казкою?

      Вправа - розминка «Ми –команда»

     Всі учасники діляться на пари. Кожен учасник отримує олівець. Завдання пари: виконуючи різні рухи втримати олівці вказівними           пальцями рук. Далі всі учасники стають в коло і намагаються вказівними пальцями втримати олівці виконуючи різні рухи.

           Обговорення:

-         Чи важко було виконувати вправу?

-         Коли було важче втримати олівця, коли працювали в парі чи всі разом?

-         Як ви гадаєте, що неохідно, щоб успішно виконати дану вправу?

         Вправа «Казкова галерея»

         Напевне немає людини, яка б не любила казку. Ті з нас, хто не цікавиться класичними  варіантами казкових історій, дивиться                   бойовики, фільми жахів, читають детективи, любовні романи, фантастику. Але що це, як не сучасні казки?

    Люди обмінюються історіями. Для того, щоб їх розповісти й послухати, ми збираємося за святковим столом, дивимося телевізійні           шоу.

         Я пропоную вам згадати ту казку, яка подобалася вам у дитинстві! І по черзі назвати свою казку, сказати, що вам в ній                               запам’яталося найбільше?(кожен учасник висловлює свої думки).

 

                 У  нас вийшла справжня казкова галерея! У ній наша любов і тепло.

 

       Вправа «Намалюй зле обличчя»

     Ні для кого не секрет, що в сучасних мультфільмах і казках є багато негативних персонажів. Їхня поведінка на екрані агресивна,            часто диструктивно впливає на психіку дитини. Подолати страх і негативні емоції можна за допомогою малюнка. 

      Зараз я пропоную кожному з вас намалювати на аркуші паперу злого казкового героя.

       А тепер домалюйте щось таке, щоб цей герой став більш симпатичним і приємним для вас… (далі кожен учасник демонструє            свій малюнок).

     Цю методику можна використовувати для профілактики виникнення страху у дітей.

     В яких же ситуаціях ця техніка може бути корисною для нас, дорослих? …  Часто трапляється так, що людина на когось дуже              сердита і через певні причини мовчки терпить образу ( керівник, хороший друг). Це негативно впливає на нервову систему й            стан здоров’я загалом. Тому, щоб  цього запобігти можна використовувати техніку «Намалюй зле обличчя».

 

Підсумкове обговорення заняття:

          - Які почуття ви  переживали під час заняття?

- Чи виникали труднощі? Якщо так, то які?

- Які почуття у вас зараз?

Інформація для довідок

Існують п’ять видів казок: художні, дидактичні, психокорекційні (наприклад, орігамі), психотерапевтичні (авторські казки, біблійні притчі) та медитативні.

У психологічній практиці можна використовувати народні (Андерсен) і спеціально складені для психотерапії казки. Будь-який з підходів має і свої переваги, і свої недоліки. При використанні народних казок в цілях психотерапії до переваг можна віднести: символічність казок, що забезпечує хороші можливості особових проекцій; знайомство клієнта з сюжетом, іноді навіть дослівне знання тексту; сюжет, "відполірований" віковим переказом, відсутність зайвих подробиць; динамічність; різноманітність, можливість підібрати необхідну тематику; відповідність національному характеру. Недоліки: умовність характерів; відсутність змін в характері героя за час дії казки.

У використанні відомих авторських казок можна відзначити майже ті ж переваги, що і при використанні народних казок: популярність сюжету; різноманітність сюжетів.

До труднощів використання відомих авторських казок в казкотерапії можна віднести: можливе зниження інтересу; безліч сюжетних ліній робить казку дуже довгою; авторська казка обов'язково несе в собі погляди автора, а вони не завжди співзвучні поглядам психолога, а також поглядам клієнта; авторська казка вимагає до себе дбайливого відношення, тому не завжди допустимо зміна сюжету, пропонована психологом як метод роботи. Зміна може сприйматися як руйнування, псування казки, що порушує атмосферу психологічного контакту.

Якщо казки створюються спеціально для казкотерапії, то більшості цих труднощів можна уникнути. Казки складаються з проблем, характерних для того контингенту, з яким працює психолог; іноді казка пишеться для конкретного клієнта. Казки, що створюються для психологічної роботи, містять "зачіпки", що спеціально закладаються, для клієнта. Актуальна проблема представлена в казці в метафоричній формі; як правило, приписана значущому герою - принцу, принцесі, королю.

 

Сюжети пропонованих казок, що створюються як психотерапевтичні, обов'язково містять можливості для зміни героїв казки, а також ситуації вибору, що вимагають від них відповідального рішення. Наприклад, казка починає підказувати, що неконтрольована агресивність, насильство, егоїзм, байдужість до людей і до себе самого - це погано. Не дуже добре і проводити життя в мареннях, суєті і капризах.

 

Не хотілося б також виключати питання про духовну основу даних казок. Майже будь-який текст в неявному вигляді несе в собі певний тип духовності, який виявляється більш менш яскраво і впливає на читачів, навіть якщо вони про це не замислюються. У текстах, що зачіпають проблеми свободи, природи зла, яке людина бачить в собі і навколишньому світі, відношення до смерті або до сенсу людського життя, що духовність виявляється через символи, метафори, властивості, що приписуються тим або іншим героям, через можливості, які надаються героям казки, повороти сюжету.